Інвестиції в нерухомість: в що і як вкладати гроші

Інвестування в нерухомість вважається одним із найбільш зрозумілих і надійних способів зберегти та примножити капітал. Особливо це актуально в умовах економічної нестабільності, коли традиційні інструменти — акції, облігації чи банківські депозити — виглядають менш передбачуваними.

Нерухомість приваблює стабільністю: фізичний актив, який не згорить на фондовому ринку за одну ніч, завжди має залишкову вартість і, найчастіше, зростає в ціні з часом. Але це не означає, що кожна покупка — автоматично вдала інвестиція. Як і будь-який інший інструмент, нерухомість вимагає розуміння, розрахунку й обережності.

У цій статті ми розглянемо основні моделі інвестування в нерухомість, їх переваги та ризики, а також поради, які допоможуть новачкам уникнути типових помилок і вибудувати прибуткову стратегію.

Що таке інвестиційна нерухомість

Інвестиційна нерухомість — це об'єкти, які купуються не для власного проживання чи використання, а з метою отримання прибутку. Така нерухомість може приносити дохід у двох основних формах:

• Пасивний дохід — через здачу в оренду (житлову чи комерційну);
• Капітальний приріст — за рахунок зростання вартості об'єкта з часом, який потім продається дорожче.

Інвестиційною може бути як квартира, куплена в новобудові й перепродана після завершення будівництва, так і офіс у бізнес-центрі, який щомісяця приносить дохід від орендаря. Є й більш структуровані варіанти, як-от інвестування через РЕІТи (фонди нерухомості) або пайові інвестиції в забудови.

Ключова відмінність інвестиційної нерухомості від «житлової» — це підхід до вибору. Якщо під час купівлі квартири для себе ми орієнтуємося на комфорт, місце розташування і власні вподобання, то купуючи як інвестор, треба дивитися на цифри: скільки об'єкт коштує, скільки приносить, скільки коштує його утримання і як швидко він окупиться.

Види інвестування в нерухомість: куди краще інвестувати

Інвестування в нерухомість залишається популярним серед українців, хоча умови ринку суттєво змінилися під впливом економічних коливань та війни. Якщо до 2022 року десь половина об’єктів в Києві купувалися як інвестиційні, то зараз це лише 10–15%. Розглянемо основні формати інвестування в українську нерухомість – їхню середню дохідність та особливості станом на 2024–2025 роки.

Придбання й оренда

Інвестиція у квартиру з подальшою здачею в оренду – традиційний і зрозумілий спосіб отримувати пасивний дохід. Середня дохідність оренди житла сьогодні становить близько 5–8% річних у великих містах. Зокрема, у Києві дохідність від оренди впала з довоєнних 10% до приблизно 6–7% річних. Термін окупності інвестиції в столичну квартиру зріс з 10–12 років до 15 і більше років нині.

Розглянемо на прикладі Києва. Двокімнатна квартира на околиці Києва вартістю ~$60 тис. може здаватися за ~$450 на місяць, тобто близько $5,4 тис. на рік. Така інвестиція дає приблизно 9% річних, а окупність — ~11 років. Це не так вигідно, ніж було до війни, але все ще більше за відсотки за валютним депозитом у банку. Вищу дохідність дають відносно дешеві об’єкти: експерти зазначають, що малі квартири економкласу можуть приносити до ~8–10% річних, тоді як елітні апартаменти – лише 5%.

Переваги цього формату – це відносна стабільність попиту на оренду, збереження капіталу в нерухомості та щомісячний пасивний дохід. Недоліки – необхідність займатися поточним ремонтом і управлінням, оподаткування ~19,5% з доходу, а також ризики простою або пошкодження майна. Але у довгостроковій перспективі вартість квартири може зрости, що дасть інвестору додатковий виграш у капіталі окрім орендних платежів.

Інвестування в новобудови

Інвестиції на первинному ринку – це придбання житла в новобудовах (найчастіше на ранніх етапах будівництва) з метою подальшого перепродажу або здачі в оренду. В Україні цей спосіб вкладення коштів дуже популярний: ще до війни кожна третя квартира в новобудові купувалася інвесторами без наміру проживати. Мотивація зрозуміла – ціна “на старті” суттєво нижча, ніж після введення будинку в експлуатацію, тому інвестор може заробити на зростанні вартості метра.

Важливо розуміти, що можна інвестувати на різних стадіях будівництва. Найвигідніше – на старті (етап котловану), коли ціна мінімальна, а потенціал зростання – максимальний (від 20% до 30% і більше). Однак ранні інвестиції найбільш ризикові – існує загроза замороження будівництва чи банкрутства забудовника. Під час війни цей ризик особливо актуальний, тому зараз майже весь попит змістився на житло на фінальних стадіях готовності (75–100%). Інвестувати в новобудову можна шляхом укладення договору з забудовником (через фонди фінансування будівництва та інші правові механізми, що захищають права інвестора). Мінімальний поріг входу різниться: деякі об’єкти економкласу дозволяють почати з сум еквівалентом $5–10 тис. (≈200–400 тис. грн) на початковому етапі, з розтермінуванням доплати до кінця будівництва.

Але головне, що слід розуміти - що інвестування в новобудови потребує ретельного вибору проєкту та оцінки ризиків. Важливо аналізувати репутацію забудовника, наявність фінансування, ступінь готовності та юридичну схему інвестиції.  Так чи інакше, цей вид інвестування залишається привабливим для тих, хто має достатній капітал і прагне отримати разовий дохід вище, ніж від оренди.

Інвестиції через REIT-фонди (фонди нерухомості)

REIT (Real Estate Investment Trust) – це компанія або фонд, що акумулює кошти багатьох інвесторів і вкладає їх у нерухомість, розподіляючи отриманий прибуток у вигляді дивідендів. Фактично, REIT дозволяє інвестувати в великі об’єкти невеликими сумами, отримуючи пасивний дохід від оренди чи продажу, не займаючись самостійно управлінням майном. Майже весь заробіток фонд виплачує учасникам у вигляді дивідендів, зазвичай раз на квартал або рік.

Привабливість для інвестора полягає в тому, що взагалі немає потреби самостійно купувати і управляти об’єктом, достатньо придбати частку (паї або акції фонду) і отримувати свій дохід пропорційно інвестиції. При цьому поріг входу дуже низький, а ризики диверсифіковані (фонд може володіти портфелем з різних об’єктів). Але й успіх залежить не від вас, а від професіоналізму керуючої компанії.

Український ринок лише освоює формат REIT. За словами засновника одного з них, фактична дохідність на зараз складає близько 20% у доларах США. Звісно, такі показники супроводжуються і відповідними ризиками, властивими українській комерційній нерухомості. Для порівняння, у розвинених країнах середня дохідність REIT фондів становить ~5–10% річних.

Плюси такого варіанту - це низький поріг входу (від кількох тисяч грн), висока ліквідність (паї можна продати), відсутність клопоту з ремонтом та орендарями. Мінуси: інвестор менше контролює свої вкладення, доводиться довіряти фонду; також фонд стягує комісію за управління. Ну і в Україні класичні публічні REIT-фонди лише починають розвиватися, тому вибір невеликий.

Комерційна нерухомість

Інвестиції в комерційну нерухомість традиційно вважаються більш прибутковими, ніж у житло, але й більш ризиковими та менш доступними. Комерційні об’єкти включають офісні центри, торговельні приміщення (магазини, кафе, точки послуг), склади та промислові будівлі, готелі, парковки тощо. Приватний інвестор найчастіше розглядає невеликі нежитлові приміщення – наприклад, магазин на першому поверсі новобудови або офісне приміщення площею 50–100 м². Такі об’єкти можна здавати в оренду бізнесу й отримувати вищу рентабельність, ніж від квартири. Середня дохідність від оренди комерційної нерухомості в Україні наразі становить ~8–12% річних у валюті, залежно від типу та локації об’єкта. Це більше, ніж 5–8% для житла, оскільки бізнес готовий платити за хорошу локацію, але й ризики (вакантність, простої) вищі.

Найдоступніший сегмент – це street-retail, тобто невеликі магазини, кав’ярні, перукарні на перших поверхах житлових будинків. Попит на такі приміщення стабільний у спальних районах і нових комплексах: їх орендують під магазини, аптеки, відділення банків. Також популярні офіси невеликого розміру – наприклад, блок в бізнес-центрі або окреме приміщення у центрі міста. Склади та виробничі приміщення зазвичай великі за площею, але є варіанти невеликих складів (100–200 м²) або паркомісць, доступних для приватних інвесторів. Інвестувати можна як шляхом прямої купівлі (на вторинному ринку або у забудовника нежитлових приміщень), так і через фонди REIT чи закриті приватні інвестфонди, якщо йдеться про частку в великому об’єкті.

Варто враховувати, що комерційна нерухомість сильніше реагує на економічні кризи. Під час війни вакантність офісів у Києві зросла, багато торгових площ спорожніли. Тому інвестору варто дуже уважно підходити до локації – успіх залежить від прохідності місця, купівельної спроможності населення, наявності поблизу платоспроможних бізнесів. Окупність 7–10 років можлива лише за умови стабільної оренди. Якщо ж приміщення простоює хоча б кілька місяців на рік, реальна дохідність різко падає. Також треба врахувати витрати на ремонт під орендаря, комерційні приміщення потребують оздоблення (часто орендар робить його сам, але інколи власник має в це інвестувати). З позитивного – договори з бізнесом часто укладають на 3–5 років і більше, орендарі можуть самостійно оплачувати комунальні та експлуатаційні витрати. Все це робить такі інвестиції привабливими для досвідчених інвесторів, готових прийняти вищий ризик заради вищого прибутку.

Фліпінг (інвестування в нерухомість під ремонт)

Фліпінг – це стратегія заробітку на нерухомості шляхом швидкої купівлі-продажу. Інвестор купує об’єкт (як правило, недооцінений або в поганому стані), робить ремонт чи покращення і протягом короткого часу перепродає за вищою ціною. Це активний вид інвестування, що вимагає хорошого розуміння ринку та організаційних навичок. В Україні фліпінг набув популярності останніми роками, особливо на вторинному ринку житла. Маржинальність таких операцій може бути дуже високою – успішні фліпери отримують прибуток 20–30% і більше за угоду, реалізуючи проєкт за кілька місяців. Тут головне - це знайти нерухомість з дисконтом від ринкової ціни. Таке можливе, якщо продавець потребує швидких грошей або об’єкт у стані “під ремонт” і мало кому цікавий без поліпшень.

Найчастіше це квартири на вторинному ринку старого житлового фонду. Наприклад, типова схема – купити “вбиту” однокімнатну квартиру-хрущовку в Києві (зі старим ремонтом чи після пожежі) відносно дешево, вкластися в капітальний ремонт, модернізувати її та продати молодій сім’ї або під орендний бізнес. Також фліпінг можливий із комерційними приміщеннями: старий офіс або навіть занедбаний склад можна відремонтувати та здати дорожче або продати як готовий бізнес-об’єкт.

Фліпінг привабливий високою потенційною рентабельністю, але вимагає активної участі. Потрібно добре розуміти ринок, щоб знаходити недооцінені об’єкти (наприклад, квартира з поганим станом, яка відлякує звичайних покупців, але має низьку ціну за м²). Важливо вміти правильно порахувати кошторис ремонту і не вийти за рамки бюджету. Ризики тут такі, що ремонт може затягнутися або здорожчати, ринок може просісти й ви не зможете продати за бажаною ціною. Крім того, операції купівлі-продажу обкладаються податками (якщо продаж раніше 3 років після купівлі – 5% ПДФО + 1.5% військового збору). Тому фліпери іноді використовують схеми оптимізації, як-от оформлення на різних членів родини або робота через ФОП, щоб зменшити податкове навантаження. В цілому, фліпінг – це найризикованіша, але й найприбутковіша стратегія: прибуток 20–30% за кілька місяців вищий, ніж будь-який інший вид інвестицій в нерухомість, проте вимагає досвіду, часу і терпіння. Новачкам краше починати з малого – наприклад, з косметичного оновлення квартири під оренду – і поступово переходити до більших проектів.

Нижче наводимо узагальнене порівняння основних форматів інвестування в нерухомість на українському ринку:

Формат інвестицій	Орієнтовна дохідність	Основні особливості (плюси/мінуси)
Житлова оренда (квартира)	5–8% річних (у валюті)	+ Стабільний пасивний дохід (щомісячна рента) + Невеликий ризик втрати капіталу (житло ліквідне) – Низька прибутковість в умовах війни – Потрібно управляти орендою, витрати на утримання
Новобудова (перепродаж)	15–25% за проєкт (1–2 роки), ~10–15% річних у $	+ Висока разова виплата прибутку (при продажу) + Можливість суттєвого росту цін (20–30%) – Необхідний значний капітал і час очікування (від кількох місяців до років) – Ризики замороження будівництва, затримок та інфляції собівартості
REIT-фонди нерухомості	до ~15–20% річних	+ Низький поріг входу (від кількох тисяч грн) + Пасивний дохід без управління майном (дивіденди ≈90% прибутку фонду) – Новий інструмент в Україні, обмежена кількість фондів – Залежність від професіоналізму управляючих, комісії фонду, ринкових коливань
Комерційна нерухомість	8–12% річних (офіси, магазини), до 15% (склади)	+ Вища прибутковість порівняно з житлом (бізнес платить більше) + Довгострокові орендарі, можливість індексації оренди – Сильно залежить від економіки (ризик простою бізнесу) – Вищий поріг входу (дорогі об’єкти), потребує ретельного вибору локації
Фліпінг (ремонт і продаж)	20–30% прибутку за операцію (~в межах року)	+ Найвища потенційна маржа (можливий заробіток за короткий час) + Підвищує ліквідність об’єкта через покращення – Дуже активна стратегія: треба шукати об’єкти, контролювати ремонт, продавати – Ризик перевитрат на ремонт чи падіння цін, оподаткування перепродажу (5%+1.5%)

Основні небезпеки та ризики для інвесторів у нерухомість в Україні (2025)

Інвестування в нерухомість здається простим: купив квартиру — здав в оренду або продав дорожче. Але, як і в будь-якій сфері, за зовнішньою простотою приховано безліч нюансів. Все це впливає на ваші гроші, якщо вони вкладені у квадратні метри. Нижче ми зібрали всі основні загрози, з якими стикаються інвестори в нерухомість — від юридичних до геополітичних. Знати їх — перший крок до того, щоб ваші вкладення працювали на вас, а не створювали проблеми.

• Ринкові ризики: Можливе зниження вартості нерухомості або спад попиту на неї, що призводить до складнощів із продажем чи зменшенням дохідності інвестиції.
• Юридичні ризики: Проблеми з документами або правовим статусом об'єкта (неоформлені належним чином права власності, самочинне будівництво тощо), які можуть унеможливити набуття права власності та спричинити фінансові втрати для інвестора.
• Будівельні ризики: Зупинка або замороження будівельного проєкту, банкрутство забудовника чи використання неякісних матеріалів – типові будівельні ризики, що загрожують затримкою введення об’єкта в експлуатацію та появою суттєвих дефектів.
• Валютні ризики: Коливання курсу національної валюти та можливі девальвації гривні, які впливають на вартість і дохід від нерухомості (особливо якщо інвестиції прив’язані до іноземної валюти).
• Податкові ризики: Можливі зміни податкового законодавства або ризик штрафів за несплату податків з орендного доходу чи продажу нерухомості, що зрештою зменшує рентабельність інвестиції.
• Операційні ризики: Повсякденні ризики експлуатації нерухомості: простої між орендарями (періоди без орендарів, коли об’єкт не приносить доходу), псування чи пошкодження майна, непередбачені витрати на ремонт і проблемні орендарі. Усе це знижує чистий дохід від інвестиції.
• Макроекономічні ризики: Негативні зміни в економіці країни, зокрема висока інфляція, підвищення облікової ставки або загальне зниження купівельної спроможності населення. Ці фактори погіршують доступність кредитування та рівень доходів громадян, що ускладнює вигідний продаж або здачу в оренду нерухомості.
• Геополітичні ризики: Воєнні дії та пов’язана з ними нестабільність (активна фаза війни або загроза нових конфліктів) створюють небезпеку фізичного знищення чи пошкодження об’єктів нерухомості. Крім того, у період воєнного стану можливі непередбачувані урядові рішення та обмеження, що підвищують невизначеність для інвесторів.
• Репутаційні ризики: Інвестування у скандальні проєкти або співпраця із забудовниками з сумнівною репутацією може підірвати довіру до об’єкта нерухомості, ускладнити його подальший продаж чи здачу в оренду і навіть негативно вплинути на імідж самого інвестора.

Тут варто сказати, що уникнути частини цих ризиків допоможуть кваліфіковані спеціалісти. Наприклад, досвідчені експерти агентства нерухомості Park Lane вбережуть вас від юридичних та будівельних ризиків, а також допоможуть знайти максимально ефективні та ліквідні варіанти для інвестування.

Ефективне інвестування в нерухомість: ключові цілі та терміни окупності

Ефективне інвестування в нерухомість – це не просто купівля квадратних метрів, а ретельний аналіз ринку, фінансове планування та вибір стратегії. Важливо розуміти, яку саме мету ви переслідуєте: пасивний дохід від оренди, швидкий прибуток на перепродажі чи довгострокове збереження капіталу. Кожен варіант має свої особливості, ризики та рівень прибутковості.

Крім того, слід враховувати терміни окупності інвестицій, рівень ліквідності об'єкта та потенційне зростання його вартості. Продуманий підхід і грамотна стратегія дозволяють мінімізувати ризики та отримати максимальну вигоду. Стає очевидним, що без досвіду у цій сфері знадобляться спеціалісти, які добре розбираються у питаннях інвестиційної нерухомості. Наприклад, експерти агентства нерухомості Park Lane. Вони точно допоможуть вам зробити інвестування ефективним.

Поставте цілі інвестицій у нерухомість

Перед початком інвестування важливо чітко визначити свою мету. Різні інвестори можуть прагнути різного – від регулярного пасивного доходу до довгострокового зростання капіталу чи просто збереження заощаджень. Від обраної мети залежить сума інвестицій, термін окупності, ризики та очікувана прибутковість вкладень. Далі перелічимо типові цілі інвесторів у нерухомість та як вони впливають на вибір стратегії.

• Отримання щомісячного доходу. Якщо ваша мета – стабільний пасивний дохід, то найпоширеніша стратегія – купівля житла для здачі в оренду. Такий підхід забезпечує регулярний грошовий потік і особливо привабливий для тих, хто планує жити на дохід від нерухомості (наприклад, під час пенсії). Альтернативний варіант для отримання пасивного доходу – інвестувати в фонди нерухомості (REIT), які виплачують дивіденди з орендних платежів, дозволяючи «отримувати щомісячний пасивний дохід від оренди» без прямого володіння об’єктом​.
• Приріст капіталу (зростання вартості активу). Інша мета інвестора – заробити на підвищенні ціни нерухомості з часом. У цьому випадку стратегія фокусується на купівлі об’єктів із потенціалом зростання вартості та подальшому продажі. Популярні підходи – вкладення в новобудови на ранніх етапах будівництва або фліпінг (купівля нерухомості, її ремонт і перепродаж за вищою ціною). Наприклад, інвестуючи у квартиру на стадії котловану та продавши її після введення в експлуатацію, інвестор розраховує на значний приріст капіталу. Така стратегія орієнтована більше на разовий прибуток, ніж на постійний дохід.
• Збереження коштів (захист від інфляції). Нерухомість традиційно розглядається як надійний спосіб захистити капітал від знецінення. Вартість квартир і будинків, як правило, зростає разом з інфляцією, що дозволяє утримувати купівельну спроможність ваших грошей​. Інвестори, які ставлять за мету збереження заощаджень, обирають найменш ризикові формати: наприклад, вкладення в житло у стабільних районах або у комерційну нерухомість із довгостроковими орендарями. Така стратегія дає помірну дохідність, зате нерухомість виступає фізичним активом, що несе ефективний захист капіталу від інфляції​.

Визначивши власні пріоритети (дохід, приріст чи безпека), ви зможете підібрати оптимальну інвестиційну стратегію. Головне – реально оцінити свої ресурси та апетит до ризику, аби обрана стратегія відповідала вашим можливостям. Чітко поставлена ціль стане основою успішного плану інвестування і допоможе не розпорошуватися на варіанти, що вам не підходять.

Врахуйте терміни окупності інвестицій

Термін окупності – це ключовий показник ефективності, який показує, за який час вкладені кошти повернуться інвестору. Іншими словами, скільки років знадобиться, щоб інвестиція повністю себе виправдала і почала приносити чистий прибуток. Для розрахунку окупності використовують просту формулу: поділити вартість об’єкта на річний дохід від нього​. Наприклад, якщо квартира коштує $100 000, а чистий дохід від оренди складає $10 000 на рік, то термін окупності – близько 10 років. Цей показник допомагає порівнювати різні варіанти вкладень та обрати ті, що відповідають вашим цілям і горизонту інвестування.

Ось як можна оцінити окупність для різних типів вкладень у нерухомість:

• Житлова оренда. Для квартири, яку ви здаєте в оренду, окупність розрахувати найлегше: поділіть ціну покупки на чистий річний орендний прибуток. Отримане число — це приблизна кількість років, за які повернеться ваша інвестиція​. Як правило, житлова нерухомість в Україні приносить близько 8-12% річних доходу від оренди, тобто окупається приблизно за 8-12 років. Чим вигіднішу ціну покупки та вищу орендну плату ви отримали, тим швидше повернете вкладені гроші. Враховуйте також витрати на ремонт, податки та можливі періоди простою без орендарів – вони можуть трохи подовжити строк окупності.
• Інвестиція в новобудову. Окупність тут фактично досягається в момент продажу об’єкта: ви повертаєте вкладене плюс отримуєте прибуток. Термін утримання такої інвестиції, як правило, складає кілька років – від котловану до готового житла. Наприклад, купивши квартиру на стадії котловану і продавши її з ремонтом після завершення будівництва, можна повернути вкладення за 1–5 років, а приріст капіталу складе близько 20–50%​. Тобто за кілька років ви заробите до половини від вкладеної суми, що еквівалентно дуже високій річній дохідності.
• Комерційна нерухомість. Для оцінки окупності комерційного об’єкта також використовується співвідношення ціни і річного доходу. Наприклад, офісне приміщення в діловому центрі міста може здаватися під ~1% від своєї вартості щомісяця. У результаті за 8–10 років оренди інвестиція повністю повернеться​
• Фліпінг. Окупність у цьому випадку настає відразу після продажу оновленого об’єкту. Дохідність фліпінгу вимірюють у вигляді маржі від продажу: різниця між кінцевою ціною та сумою придбання і ремонту. Типова ціль – заробити 20-30%+ прибутку на вкладений капітал за кілька місяців чи рік роботи. Така стратегія може приносити дуже високий річний процент прибутку. Для новачків фліпінг є складнішим, адже помилки в оцінці вартості ремонту чи ціни перепродажу можуть “з’їсти” весь прибуток.
• REIT (Real Estate Investment Trust). Якщо ви інвестуєте через фонд нерухомості (REIT), термін окупності набуває форми доходу на вкладений капітал. REIT-фонди виплачують інвесторам дивіденди (з орендних надходжень) і сприяють зростанню капіталу через підвищення вартості об’єктів. Прибутковість таких інвестицій можна оцінити за річною дохідністю пайового фонду. В Україні починають з’являтися REIT-моделі, що обіцяють до 15–20% річних у валюті​, тобто потенційно повертають вкладені кошти за 5–7 років.

Підсумовуючи, термін окупності – вирішальний фактор при виборі стратегії. Інвестор-початківець має зрозуміти, скільки часу він готовий чекати на повернення коштів. Коротший термін окупності часто означає вищий ризик або активніші зусилля (як у випадку з фліпінгом), тоді як довший термін (як в оренді) зазвичай пов’язаний зі стабільністю і меншими ризиками. Важливо порівнювати окупність різних варіантів на однакових засадах – наприклад, враховувати всі витрати та реалістичні доходи – щоб зробити зважений вибір інвестиції.

Куди краще інвестувати гроші початківцю?

Починаючому інвестору в нерухомість перш за все слід зосередитися на безпечних і зрозумілих форматах. Головна перепона – це не брак грошей, адже почати можна і з невеликим капіталом, а нестача досвіду та знань ринку. Для інвесторів-початківців важливішим за розмір стартового вкладення є набуття позитивного досвіду​.

Тому варто обирати ті підходи, де ризики мінімізовані, процес прозорий, а за необхідності можна отримати підтримку експертів. Ось кілька рекомендацій, з чого почати інвестиції в нерухомість новачку:

• Придбання житла для довгострокової оренди. Найбільш зрозумілий і наочний спосіб – купити квартиру (або інше житло) і здавати її в оренду. Ви отримуєте реальний актив, який перебуває під вашим контролем, і щомісячний дохід. Для початку можна обрати невелику квартиру в районі з високим попитом, щоб легше було знайти орендарів. Житло економ-класу або компактні квартири-студії часто є хорошим вибором для новачків, оскільки не потребують величезних сум, зате стабільно здаються. Обирайте об’єкт з простою і прозорою юридичною історією (перевірені документи, відсутність обтяжень), щоб угода пройшла гладко. Маючи таку інвестицію, ви навчитеся працювати з орендарями, розберетеся в комунальних та експлуатаційних питаннях – тобто отримаєте цінний досвід управління нерухомістю з відносно невеликими ризиками.
• Інвестиція через REIT або пайові фонди нерухомості. Якщо сума у вас невелика або ви поки не готові займатися нерухомістю самостійно, розгляньте інвестиційні фонди типу REIT. Як уже згадувалось, вони дозволяють вкладати кошти у великі проєкти колективно, об’єднуючи багатьох інвесторів​. Переваги для новачка очевидні: низький поріг входу (можна почати з невеликої суми), висока прозорість (діяльність фонду регулюється, ви отримуєте регулярні звіти) та професійне управління активами. Ви фактично довіряєте свої гроші команді експертів, яка обирає об’єкти, здає їх в оренду і виплачує вам частку прибутку. Такий спосіб інвестування мінімізує ризик помилитися через брак досвіду – ви вчитеся інвестувати, спостерігаючи за роботою професіоналів, і при цьому ваші кошти вже працюють.
• Покупка квартири в новобудові (з мінімальним ризиком). Інвестування в новобудови може бути вигідним навіть для початківця, якщо підійти обережно. Головне – обирати надійного забудовника з хорошою репутацією та прозорою історією проєктів. Багато великих девелоперів сьогодні пропонують розтермінування платежів, тож увійти в інвестицію можна з відносно невеликим початковим внеском (наприклад, 20-30% вартості квартири) і доплачувати решту частинами протягом будівництва. Це привабливий шлях для новачків з обмеженим капіталом. Щойно будинок буде здано, ви зможете продати квартиру дорожче (ціна на готове житло майже завжди вища, ніж на котловані) або почати здавати її в оренду. Щоб знизити ризики, залучіть експерта для перевірки документів забудовника та умов договору – переконайтеся, що земельна ділянка у власності, проєкт має всі дозволи, а у компанії добрий послужний список здачі об’єктів. Інвестиція в перевірену новобудову може стати для новачка відносно безпечним трампліном: ви отримуєте нове ліквідне житло, яке росте в ціні, і водночас уникаєте конкуренції на вторинному ринку за готові об’єкти.

Найголовніше - це не соромитися звернутися по допомогу до фахівців. Досвідчені ріелтори та консультанти з нерухомості щодня мають справу з інвестиційними об’єктами та володіють інформацією про ринок. Хороше агентство нерухомості може стати вашим партнером: експерти підкажуть, які формати вкладень відповідають вашим цілям, допоможуть підібрати оптимальний об’єкт і перевірять його юридичну чистоту. Експерт агентства нерухомості Park Lane успішно надають консалтингові послуги саме для інвесторів, супроводжують інвестиційні проєкти від початку і до завершення угоди​. Скориставшись їхнім досвідом, ви убезпечите себе від типових помилок і отримаєте впевненість у тому, що вкладення будуть ефективними.

Інвестування в нерухомість – це шлях, який легше пройти з провідником, тож сміливо довіряйте професіоналам, коли потребуєте поради чи підтримки. Ваші перші кроки, зроблені правильно, закладуть основу успішного інвестиційного портфеля на майбутнє.