Проблему аварійних будинків у столиці можна вирішити
Недавнє резонансне руйнування аварійного будинку в центрі столиці на вул. Богдана Хмельницького, яке, на жаль, не обійшлося без жертв, змусило знову згадати про проблему старих аварійних будинків у столиці. Що планують робити з такими будинками чиновники, і чи зацікавлені в реконструкції таких об'єктів забудовники, з'ясовував ІАП «Столична нерухомість».
Скільки таких будинків
Згідно з даними КП «Київгенплан», у столиці необхідно відселити мешканців 104 аварійних будинків, загальною площею 100 тис. кв. м.
«За проектом Генплану, реконструкції та санації підлягає понад 380 га кварталів застарілого житлового фонду міста. Найбільша кількість житлових будинків, які потребують реконструкції – в Солом'янському та Печерському районах, на Дарниці і на Нивках», – йдеться у повідомленні.
Але, схоже, насправді будинків, де не сьогодні-завтра дах може обвалитися на голову мешканцям, в Києві ще більше. «Таких будинків десятки, а то і сотні, просто їм не привласнюють статуси аварійних. Адже тоді з них потрібно було б виселяти людей. А якщо цього не зроблять, то в разі аварії влада нестиме відповідальність. Якщо ж будинок не визнаний аварійним, нібито ніхто і не винен», – зазначив голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко.
Всі аварійні будівлі різні
На думку експертів, єдиного рішення і варіантів реконструкції для будівель немає, оскільки це споруди різного типу і у них різний стан занедбаності.
Так, за словами Анни Іскіердо, директора проектної компанії «Аімм-Груп», реконструкція залежить, в першу чергу, від того, чи має будинок історичний паспорт, статус і цінність, середовища і місця його розташування.
«Якщо будівля має статус пам'ятки архітектури, культури або історії, то до її реконструкції/реставрації потрібно підходити відповідально. В таокму випадку, необхідно залучати професійних архітекторів і будівельників, які зможуть відновити історичний фасад будівлі, але при цьому зробити внутрішнє планування актуальним. Якщо вкласти в такий будинок ідею, то він може отримати нове життя. У таких об'єктах можна розміщувати, наприклад, бутік-готелі, будинки моди чи обладнати преміум-житло», – каже архітектор.
Якщо мова йде про будівлі, які не мають історичної цінності, то, на думку експерта, їх є сенс зносити, а вивільнену ділянку продавати інвесторам для зведення нових об'єктів нерухомості.
«По-перше, влада вирішить питання безпеки і нівелює потенційну загрозу життю людей. По-друге, звільняться привабливі земельні ділянки в центральній частині міста, які, мабуть, зацікавлять інвесторів», – говорить вона.
Тим більше, що в Києві така практика вже була, коли на Дарниці знесли двоповерхові старі будинки, а на їх місці побудували новобудови, при цьому жителі старих будинків, отримали квартири в новому будинку по сусідству.
Ще один варіант вирішення для аварійних будинків, які розташовані не на фасадах вулиць в центральній частині міста – перетворення їх в паркінги.
«Якщо будівля розташована у дворі, і вона підлягає реконструкції та не має історичної цінності, а на її місці не можна побудувати висотку, то такі об'єкти можна перетворювати в паркінги. Відсутність достатньої кількості паркомісць в центрі буде генерувати постійний дохід власнику будівлі за умови підтримки міста», – стверджує Анна Іскіердо.
Квадратні метри спотикання
За словами експертів ринку, головна причина, через яку не відбувається відселення мешканців аварійних будинків і реконструкція чи знесення аварійних об'єктів – те, що власників квартир, яких відселяють, необхідно забезпечувати квадратними метрами у нових будинках за доволі сумнівним принципом.
«Питання відселення громадян з аварійного житла регулює Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», в який потрібно вносити зміни. Деякі норми закону не сприяють вирішенню питання з аварійними будинками, оскільки не влаштовують будівельні компанії, які готові були б реалізовувати такі проекти. Відповідно до закону, переселенцям повинні надати житло не менше того, яке вони займали раніше, але з розрахунку 21 кв. м на кожного зареєстрованого у помешканні плюс додаткові 10,5 кв. м на всю сім'ю. Тут і починається поле для маніпуляцій, коли мешканці потенційного будинку під знесення прописують в своїй невеликій квартирі всіх родичів. Справедливе рішення, яке влаштувало б будівельні компанії – це передача власнику аналогічного за площею нового житла, без прив'язки до кількості прописаних осіб в квартирі у аварійному будинку. Адже, по суті, людина отримує квартиру в новому будинку, з новими комунікаціями, чистим під'їздом, тому вона вже у виграші. При цьому, необхідно спочатку побудувати «стартовий» будинок, в який відселити людей, а потім зносити старі будинки, тоді охочих переїхати буде більше», – каже юрист Ігор Костенко.
